За статистикою, найбільший шанс розпочати своє життя випадає на Індію. Кожна шоста людина у світі народжується саме там. А тепер уявіть, що вам настільки пощастило, що, опинившись індійцем, ви потрапили до виняткового 1% багатіїв, яким належить 40% національного багатства країни.
Бідні та багаті (Лотерея народження)
А от Санджаю Капуру й уявляти не треба було, адже його батько володів величезною компанією, а ще відправив сина навчатися до Лондона. Санджай тричі одружувався, зокрема з однією з найпопулярніших актрис Боллівуду, і до 2022 року мав статки в 1 мільярд 200 мільйонів доларів. А ще він був близьким другом британського принца Вільяма.
Фатальна випадковість
Але сталося неймовірне. Минулого року (2025) на матчі з поло в Англії бджола залетіла Санджаю до рота і вжалила його. У мільярдера сталася алергічна реакція, і він трагічно помер.
Але що, якщо вам не пощастило народитися в багатій родині? Тоді, можливо, ви опинитеся в Нью-Делі або Калькутті — містах-рекордсменах із забруднення повітря, або в індійській «столиці смерті» — Варанасі. Там біля священної річки Ганг спалюють до 400 тіл на день, а трупи нерідко скидають прямо у воду.
Не маючи грошей на пристойну їжу, вам доведеться харчуватися в місцевих вуличних ресторанах (якщо, звісно, спосіб приготування не зіпсує апетит). Ну і не тільки спостерігати, а й брати участь у створенні величезної кількості сміття, оскільки це не вважається чимось ганебним.
В інтернеті є жарт: якщо тицьнути у випадкову точку на карті Індії та відкрити панораму, то щоразу на екрані знайдеться сміття. І це не перебільшення — спробуйте самі на Google Планета Земля.
Брудні рекорди та 70-метровий Еверест сміття
Щоб вразитися, достатньо подивитися на індійську пам'ятку, яку влучно охрестили «Сміттєвим Еверестом». Це полігон побутових відходів Газіпур, розташований у передмісті індійської столиці. За 40 років існування він розрісся до розмірів, порівнянних із десятком футбольних полів.
Коли гора відходів виросла до 70 метрів (що вже майже дорівнює висоті Тадж-Махалу), влада зрозуміла, що в неї можуть врізатися гелікоптери та літаки. Але Еверест вони не прибрали, а просто встановили габаритні вогні для безпеки. Звалище постійно виділяє отруйні гази та отруює підземні води. Раз на кілька років тут стаються масштабні пожежі через метан.
Серед цих гір сміття щодня працюють тисячі людей, включаючи дітей. Вони вручну перебирають відходи, відокремлюючи пластик та алюміній. Наприкінці дня знахідки здають перекупникам, заробляючи в середньому близько 10 доларів за зміну.
Токсичне повітря Делі та Візаг
Нью-Делі — лише один з одинадцяти районів у величезному мегаполісі, де живуть 27 млн людей (уп'ятеро більше, ніж у всій Фінляндії). Забруднення повітря тут перевищує допустиму норму в 20 разів. Пил настільки дрібний, що жодні фільтри його не ловлять. Дослідження Чиказького університету показує: для жителів Делі цей вплив обертається втратою як мінімум 5 років життя.
Показовий приклад небезпеки промисловості — місто Вішакхапатнам (Візаг). Його називають «Містом вічної весни» через пляжі та заповідники. Проте великий скандал стався у 2020 році: стався витік токсичного газу на заводі з виробництва пластику. Люди падали непритомні просто на вулицях. Жертвами отруєння стали 12 осіб.
Священна річка чи каналізація?
Найбільший шок викликає річка Ганг. Вона кришталево чиста на льодовику Ґанґотрі в Гімалаях, але далі перетворюється на потік відходів. При цьому для понад 400 млн людей вона є головним джерелом води. Біля священного міста Варанасі вода містить близько 600 фекальних ентеробактерій на 1 мл — це в 120 разів вище за норму! Окрім щоденних кремацій, у воду скидають тіла тих, на чию кремацію не вистачило грошей, а також незаміжніх дівчат, вагітних та дітей.
Сміттєві звички та кастова система
Індійська звичка смітити пов'язана зі старою кастовою системою. Нижча каста («недоторкані») займалася прибиранням, а для інших це було нижче власної гідності. Хоча касти заборонили в 1950-х, менталітет залишився. Багато хто вірить: якщо людина працює двірником — це її карма за минулі гріхи.
Раніше індуси пакували їжу в листя або глину, які швидко розкладалися (або їх з'їдали священні корови). З появою пластику звичка кидати сміття під ноги лишилася, але тепер воно не зникає. Додайте до цього нестачу урн на вулицях та жебраків, які крадуть металеві баки на брухт, і вийде замкнуте коло.
Смертельна професія
Очищення міських стічних канав тут очищається переважно вручну. За підрахунками, щорічно в Індії гине понад 22 000 осіб, зайнятих прибиранням і збором відходів (задихаються або тонуть у тунелях).
Переробка та інновації
Незважаючи на жахи, в Індії існує плеяда компаній, які монетизували переробку сміття:
- 👟 Кросівки з пакетів: Компанія Thaely випускає до 15 000 пар взуття на тиждень із пластикових пакетів та пляшок.
- 🍽️ Посуд із цукрової тростини: Компанія Chuk виробляє еко-посуд із волокнистих залишків тростини, який розкладається за 3 місяці.
- 🌸 Ароматичні палички з квітів: Стартап Phool збирає храмові квіти з річки Ганг (понад 1000 тонн щодня) і робить із них безпечні пахощі.
- 🚬 Переробка недопалків: Компанія Code Effort збирає фільтри сигарет, очищає їх і робить наповнювач для м'яких іграшок.
- ⬛ Плитка зі смогу: Проєкт Carbon Craft Design перетворює чорний вуглець із забрудненого повітря на красиву цементну плитку.
Фото: Anupams123 / Вікіпедія Виняток із правила (Місто Індор)
Серед забруднених міст з'явився абсолютний лідер — місто Індор. Ще 10 років тому воно потопало у смітті. Але завдяки жорстким реформам ситуація змінилася:
- 2017 рік: Найчистіше місто Індії.
- 2022 рік: Перше в країні «семизіркове місто без відходів».
- 2023 рік: Найчистіше повітря серед мегаполісів.
Місто виробляє 1200 тонн сміття щодня. Його збирають 850 сміттєвозів прямо «від дверей до дверей». Понад тисячу збирачів сміття отримали офіційну роботу. Вологі відходи стають біогазом для міських автобусів, а сухі — продаються. Сьогодні в місті більше немає звалищ. Усі відходи утилізуються протягом доби. Це поки що лише одне місто, але хто знає, можливо, воно змінить майбутнє всієї Індії.
